Характеристика району

     

Формування території району

Дунаєвецький район є складовою частиною Поділля. Це один із 20 районів Хмельницької області. За площею території (1,182 тис. км² або 5,7% від площі області) Дунаєвецький район належить до великих районів і посідає серед них 7 місце.

В різні часи територія сучасної Дунаєвеччини входила до складу різних держав. У ХІ ст. ця територія (відома з ХІІ ст. як Пониззя) входила до Теребовлянського князівства, а із 1141 року – до Галицького. В 1199 році вона увійшла до Галицько-Волинського князівства. У 1362 році Поділля потрапило під владу Великого князівства Литовського і було до середини XV ст. автономним князівством. Після захоплення у 1430-1433 роках Польщею на теренах Поділля було утворено Подільське воєводство і сучасна територія Дунаєвеччини входила до Кам'янецького повіту цього воєводства.

Після другого розподілу Речі Посполитої 1793 року, коли Поділля увійшло до Російської імперії, тут створюється Подільське намісництво, а із 1797 року – Подільська губернія. Більша частина волостей, що була на території Дунаєвеччини (а саме – Дунаєвецька, Лисецька, Миньковецька, Мукарівська, Тиннянська) входили до Ушицького повіту, а Смотрицька та Маківська – до Кам'янець-Подільського. Такий поділ існував аж до 1923 року.

У 1923 році був утворений Дунаєвецький район. На той час його площа складала 352 км², мешкало близько 30 тис. осіб, входило 69 населених пунктів, що підпорядковувалися 19 сільським радам. Решта населених пунктів сучасного Дунаєвецького району входило до Миньковецького, Смотрицького та Солобковецького районів.

Із 1925 року Дунаєвецький район входив до Кам'янець-Подільського округу, а із 9 лютого 1932 року – до Вінницької області. 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область (із 1954 року – Хмельницька), до якої увійшли 37 західних районів Вінницької області, в тому числі і Дунаєвецький район. Площа та межі району неодноразово змінювались. Так у 1959 році до його складу увійшла західна частина Миньковецького та південна частина Солобковецького районів, а у 1962 році – ще й і східна частина Смотрицького районів. І лише у середині 60-х років ХХ ст.Дунаєвецький район був утворений у сучасних межах.

Географічне положення.

Дунаєвецький район знаходиться на півдні Хмельницької області. Його територія розташована між 48^o44` і 49<sup>o</sup>05` північної широти і між 23^o30` і 27<sup>o</sup>13` східної довготи. Крайніми точками району є :
на півночі – село Удріївці;
на півдні – село Чимбарівка;
на сході – село Миньківці;
на заході – селище Смотрич.

Протяжність району з півночі на південь – 40 км, із заходу на схід – 47 км. Географічний центр району майже співпадає із розташуванням міста Дунаївці, що є вигідним чинником соціально-економічного розвитку території.

Дунаєвецький район розташований на Подільскій височині в зоні лісостепу. Рельєф, грунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського освоєння, що зумовило давнє заселення її і видозміну ландшафтів внаслідок активного антропогенного впливу.

Дунаєвеччина межує :
на півночі – із Ярмолинецьким
на північному сході – із Віньковецьким
на сході – з Новоушицьким
на півдні – з Кам'янець-Подільським
на заході – з Чемеровецьким
на північному заході – з Городоцьким районами.

Всі вони мають здебільшого агропромисловий розвиток без значного промислового і паливно-ресурсного потенціалу, тому важливе значення має його положення на транспортному шляху, що зв'язує Київ, Житомир, Вінницю, Хмельницький із Кам'янець-Подільським, Чернівцями, Бельцами та Кишеневом. Таким магістральним шляхом є автодорога Житомир – Чернівці. Територію району перетинає газопровод “Союз”, залізниця Хмельницький – Ларга – Чернівці.

Адміністративно-територіальний поділ

Дунаєвецький район поділяється на 46 місцевих рад, в тому числі 1 міська рада – Дунаєвецька, 2 селищні ради – Дунаєвецька та Смотрицька та 43 сільські ради, яким підпорядковано 85 населених пунктів, в тому числі 1 місто Дунаївці, 2 селища міського типу – Дунаївці та Смотрич, 82 сільські населені пункти.

Кліматичні ресурси

Кліматичні ресурси сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема озимої та ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, кукурудзи, проса, цукрових буряків, картоплі, кормових коренеплодів, однорічних і багаторічних трав, плодових дерев, овочів.

Так як район розташований на півдні області – у Придністров'ї, то ця територія придатна для вирощування теплолюбних культур (виноград, абрикоси, персики тощо).

Клімат на території району має важливе значення для відпочинку людей, найсприятливіші для цього є заліснені ділянки. Вони мають невеликі добові коливання температур повітря. Влітку ту прозоре повітря, насичене фітонцидами, без пилу. Взимку на цих територіях є значна частина снігового покриву, невелика швидкість вітру, що сприяє організації зимових видів відпочинку – лижного спорту, туризму.

Для літнього відпочинку найкращі кліматичні умови на берегах Смотрича, Мукші, Тернави, Студениці, Ушиці та їх приток. В теплий період тут достатньо високі температури повітря, довгий купальний сезон (понад 90 днів), добра природна вентиляція території. Однак взимку тут буває багато днів з туманами, сильними вітрами.

На даний час інфраструктура туризму в районі слабо розвинена і необхідно створити всі умови для її налагодження.

На території району є сприяливі умови для будівництва вітроенергетичних споруд, які можуть бути важливими виробниками екологічно чистої енергії в майбутньому.

Водні ресурси

Частка водних ресурсів у природньо-ресурсному потенціалі району складає 10,8%. Водні ресурси складаються із поверхневих та підземних вод.

Дунаєвецький район має значні запаси прісних вод. Норма споживання води для людей на добу (близько 250 літрів) задовольняється у міських поселеннях району. Найбільшими водоспоживачами є сільське господарство, а також харчова промисловість, комунальне господарство.

До поверхневих вод відносяться усі річки та їх притоки – Смотрич, Мукша, Тернава, Студениця, Ушиця. У районі є 84 ставки, площа водного дзеркала становить 371 га. Після реконструкції Миньковецької ГЕС утворилося водосховище на річці Ушиця, яке знаходиться також і у Новоушицькому районі.

На території Дунаєвецького району трапляються родовища мінеральних вод. Зустрічаються вони в Маліївцях, Миньківцях, Малій Кужелівці, Лисогірці, Михайлівці, Голозубинцях, Великому Жванчику. Однак усі вони недостатньо розвідані та досліджені. Розвідане та досліджене Маківське родовище мінеральних вод типу “Нафтуся”. На базі цього родовища функціонує маківський санаторій “Україна” у селі Маків.

Природозаповідний фонд

Найефективнішим і дієвим засобом збереження еталонів незайманої природи, які становлять велику наукову, пізнавальну, культурну, естетичну і народногосподарську цінність є заповідники. Природозаповідний фонд Дунаєвецького району нараховує 23 об'єкти і території, які займають площу 1559,04 га (1,3% від загальної площі району).

Формування природозаповідного фонду району було розпочато 1960 року, коли Постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.01.60 р за №105 було заповідано Голозубинецький та Малієвецький старовинні парки, а 1969 року – і Михайлівського парку. Постановою колегії Державного комітету природи від 26.07.72 р. їм знову було підтверджено категорію пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення.

З 1970 по 1980 рік було заповідано заказник “Зарудка зелена”, дев'ять пам'яток природи – берека, граб з корою дуба (урочище “Ковтун”), чотири дуби звичайних (Малієвецьке та Дунаєвецьке лісництва), “Рахновецька дача”, “Морозівська дача”, “Ступинці” та дві пам'ятки садово-паркового мистецтва - Миньковецький дендропарк та Маківський старовинний парк.

Алея горіха грецького (“Козацька долина”), “Розріз калюських горизонтів з первинними фосфоритами”, “Розріз нагорнянської свити верхнього докембрію” (поблизу с.Миньківці), “Соколецький розріз калинівської серії верхнього докембрію”, заказник “Бобровицький” було заповідано 1982 року.

Найбільша заповідана територія – чотири заказники “Рахнівецький”, “Прибуківський”, “Залісецький” та “Чорний ліс” увійшли до природозаповідного фонду району 1990 року. Решта природніх об'єктів та територій було заповідано в останні 10 років.

За категоріями природозаповідний фонд району класифікується так :
державного значення – Голозубинецький, Малієвецький, Михайлівський старовинні парки і заказник “Зарудка зелена”, що становить 19,1% всієї заповідної території району;
решта заповідної території – місцевого значення – 5 заказників, 2 парки і 12 пам'яток природи.

Природозаповідний фонд району потребує уваги, дбайливого ставлення з боку господарських організацій, адміністративних і політичних діячів району.

Головні транспортні магістралі району:

- шляхи державного значення: Житомир-Чернівці-Тереблече.
-територіального значення: Глухів-Дунаївці-Могилів Подільський; Ярмолинці-Кам'янець-Подільський.

Фінансово-кредитна система

Фінансово-кредитну систему району представляють 7 банківських установ:

• Дунаєвецьке відділення “Приватбанку” – м.Дунаївці, вул.Шевченка 59. Працює ще три відділення в м.Дунаївці.
• Безбалансове відділення №6 філії “Хмельницького центрального відділення Промінвестбанку” - м.Дунаївці, вул.Леніна 13
• Дунаєвецьке відділення Кам'янець-Подільської філії “Укрсоцбанку” – м.Дунаївці вул.Шевченка 51
• Дунаєвецька філія АКБ “Надра” – м.Дунаївці, вул.Гагаріна, 16/1
• Дунаєвецька філія АБ “Укоопспілка” – м.Дунаївці, вул.1-го Травня 2
• Дунаєвецька філія АППБ “Аваль” – м.Дунаївці, вул.Шевченка 116
• Дунаєвецьке відділення “Ощадбанку” №3205 – м.Дунаївці вул.Гагаріна 25. Відділення “Ощадбанку” розміщені в селах Миньківці, Балин, Маків, Чаньків, смт. Дунаївці, смт.Смотрич

Додатки :

• Адміністративно-територіальний устрій;

  Адміністративно-територіальний устрій Дунаєвецького району
• Грунти;

  Грунти Дунаєвецького району
• Населення;

  Населення Дунаєвецького району
• Господарство.

  Господарство Дунаєвецького району

За матеріалами досліджень Мельника О. А.